HL7 Wiki

Вадатурський Олексій Опанасович
Народився	8 вересня 1947(1947-09-08) Бендзари, Балтський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Помер	31 липня 2022(2022-07-31) (74 роки) Миколаїв, Миколаївська область, Україна ·вибух[1]
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	підприємець
Alma mater	Одеський національний технологічний університет
Діти	Вадатурський Андрій Олексійович
Нагороди

Олексій Опанасович Вадатурський (8 вересня 1947(1947-09-08), Бендзари, Одеська область — 31 липня 2022(2022-07-31), Миколаїв, Миколаївська область) — український агропідприємець. Герой України, засновник сільськогосподарського підприємства «Нібулон», меценат, віцепрезидент Української зернової асоціації (з лютого 2005 року)^[2].

Олексій Вадатурський народився в сім'ї колгоспника. У 1971 році закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості імені М.В. Ломоносова за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів» (інженер-електромеханік)^[3].

Трудову діяльність розпочав на Трикратському комбінаті хлібопродуктів головним енергетиком, потім працював головним інженером.

У 1980—1993 роках — начальник виробничого відділу, заступник начальника Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.

З 1991 року — незмінний генеральний директор агрохолдингу «Нібулон» з вирощування сільськогосподарських культур із застосуванням закордонних технологій і високопродуктивної імпортної техніки, розвитку племінного тваринництва та будівництва суден^[4].

У 2012 році журнал «Фокус» зачислив бізнесмена до «топ 20-ти найуспішніших аграріїв України», де він разом із сином-компаньйоном Андрієм Вадатурським посів дванадцяте місце (земельний банк — 80 000 га)^[5].

У 2018 році увійшов до переліку представників агробізнесу, щодо яких запроваджуються російські санкції.^[6]

У рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому в жовтні 2019 року, його статки оцінено у $474 млн (зменшення на 14 % порівняно з 2018 роком); це 14 місце рейтингу^[7].

У червні 2020 року, Forbes Україна помістив Вадатурського на 15 місце у рейтингу найбагатших українців, оцінивши його капітал в 450 млн доларів^[8].

31 липня 2022 року Олексій Вадатурський загинув під час російського обстрілу м. Миколаєва^[9]. Разом з ним загинула і його дружина Раїса Михайлівна Вадатурська^[10]. В Офісі Президента України заявили, що це навмисне вбивство, один з актів тероризму Росії в Україні^[11][12].

Був одружений з Раїсою Михайлівною Вадатурською. Син — співвласник компанії «НІБУЛОН», народний депутат України VIII скликання Андрій Вадатурський.

У грудні 2023 року пам’яті Олексія Вадатурського презентована книга «Хлібний капітан України» (автори: Михайло Маслій, Петро Гадз). Книга містить добірку спогадів колег, друзів, партнерів, державних діячів, перших осіб держави, вражень від особистого спілкування, партнерства у бізнесі та взаємодії у громадському житті^[13].

За результатами опитування КУ ММР «Агенція розвитку Миколаєва» щодо перейменування вулиць міста на честь видатних діячів Миколаєва та України пропозиція назвати миколаївський топонім ім'ям Олексія Вадатурського увійшла до ТОП-10 найпопулярніших відповідей серед респондентів^[14].

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (15 листопада 2007) — за визначний особистий внесок у зміцнення потенціалу агропромислового комплексу, організацію та забезпечення досягнення стабільно високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери^[15]
• Державна премія України в галузі архітектури (2008) — за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві (у складі колективу)^[16]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (4 грудня 2001) — за значний особистий внесок у підвищення ефективності аграрного сектору економіки та з нагоди 10-річчя від дня створення спільного українсько-угорсько-англійського сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (м. Миколаїв)^[17]
• 6 липня 2012 року Олексій Вадатурський став номінантом Всесвітньої продовольчої премії^[18].
• Переможець загальнонаціональної програми «Людина року» - у номінації «Аграрій року» (2005).
• Звання почесного доктора Одеської національної академії харчових технологій від 6 листопада 2012 року – за вагомий особистий внесок у розвиток навчального закладу, в тому числі і в частині підготовки кадрів висококваліфікованих фахівців для зернопереробної промисловості^[19].
• «Людина року на водному транспорті» (2012, 2016-2019) – за результатами «Національного морського рейтингу України»^{[20][21][22][23]}.
• Нагорода на честь Вільгельма Телля (1 серпня 2017) – вручена Послом Швейцарії в Україні та Республіці Молдова Гійомом Шойрером (2015-2019) за великий внесок у розбудову України, а також у зміцнення відносин між Україною і Швейцарією^[24].
• Звання Городянин року Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – у номінаціях «Підприємництво» (2002), «Благодійність» (2004), «Людина року» (2005 та 2007), «Меценат року» (2006), «Інвестиційно-інноваційний проект року» (2009), «Допомога українській армії» (2014)^[25].
• Герой року 2020 за підсумками 22-ї Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – за значний внесок в охорону здоров’я міської громади в період подолання пандемії коронавірусу^[26].
• Звання Почесний громадянин міста Миколаєва (9 вересня 2021) – присвоєне рішенням Миколаївської міської ради від 09 вересня 2021 року № 9/1 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Миколаєва»^[27].
• Спеціальна премія «За безпрецедентний особистий внесок у відродження та розвиток українського судноплавства та річкового флоту» (посмертно) - присуджена одностайним рішенням Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми «Людина року»^[28][29].

• У місті Миколаїв вулицю Фалєєвську перейменували на вулицю Олексія Вадатурського.^[30]
• У місті Одеса вулицю Маршала Малиновського перейменували на вулицю Олексія Вадатурського.
• У місті Березівка вулицю Посмітного перейменували на вулицю Олексія Вадатурського.

• Інтернет-проєект «Герої України»
• Нібулон (завод)