Type a search term to find related articles by LIMS subject matter experts gathered from the most trusted and dynamic collaboration tools in the laboratory informatics industry.
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
---|
|
Вибори та референдуми |
Категорія • Інші країни |
Сільська́ рада — орган місцевого самоврядування сільських територіальних громад України, колишня адміністративно-територіальна одиниця в УРСР.
Традиції місцевого самоврядування в Україні мають глибокі корені. Ще з часів Київської Русі були широко відомими різні форми місцевої демократії в історії вітчизняного самоврядування. Це віче (міські, територіальні) та збори (сходи) верв (жителів кількох сіл чи інших населених пунктів) де вирішувалися найважливіші питання. Для вирішення решт питань обиралися війти або інші посадові особи. У часи Великого князівства Литовського місцеве самоврядування в містечках і містах отримало поширення у формі війтівства. Згодом поширилися форми, засновані на магдебурзькому праві, козацькій полково-сотенній організації, російському адміністративному управлінні (волості, земства, повіти тощо).
У роки Української революції (1917-1921) масового характеру набуло створення рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
В часи панування радянської влади на частині українських земель діяли радянські сільські ради.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року визначається система місцевого самоврядування держави, зокрема сутність сільської ради. Сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє сільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України[1]. Сільрада є юридичною особою[2].
До виключної компетенції сільради належать такі розглядувані на пленарних засіданнях питання:
Сільський голова — головна посадова особа територіальної громади села чи жителів кількох сіл. Він обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Голова сільради очолює її виконавчий комітет, головує на її засіданнях[4].
Повноваження сільського голови:
Сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень голова сільради є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним — перед радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів сільської ради зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін[5].
Сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Перша сесія новообраної ради скликається територіальною виборчою комісією. Наступні сесії ради скликаються сільським головою. Вона скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. В окремих випадках сесія скликається секретарем сільської ради. Сесія може бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету ради. Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може ухвалити рішення про проведення закритого пленарного засідання[6].
Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення інших депутатських повноважень депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету. Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради та її органів, сільського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території[7].
Депутати сільських, селищних,міських,районних, обласних рад працюють на громадських засадах.
Секретар сільської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради зазвичай за пропозицією голови. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою.
Секретар сільської ради:
Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради[8].
Постійні комісії ради — органи ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. До складу постійних комісій не можуть бути обрані голова, секретар ради. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею[9].
Тимчасові контрольні комісії ради — органи ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради. Засідання тимчасових контрольних комісій ради, як правило, закриті[10].
Сільська рада складається з депутатів, які обираються жителями сіл на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування[11]. Апарат сільради складають виконавчі органи ради. Такими є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Вони зазвичай підконтрольні та підзвітні лише раді. У випадку наявності населення сільради менше ніж 500 жителів, виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово[12].
Виконавчий комітет ради — виконавчий орган сільради, який утворюється радою на строк її повноважень. Після їх закінчення виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Персональний склад виконавчого комітету затверджується радою за пропозицією сільського голови. Виконавчий комітет утворюється у складі сільського голови, заступника (заступників) голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету ради також входить її секретар. Очолює виконавчий комітет голова сільради. У виконавчому комітеті функції його секретаря за рішенням ради може здійснювати секретар сільради. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю). Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. До складу виконавчого комітету сільської ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.
Повноваження виконавчого комітету сільської ради:
Основною формою роботи виконавчого комітету ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються сільським головою або його заступником[13].
Сільська рада може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад[14].
2007 року в Україні нараховувалась 10281 сільська рада[15].
У 2012 році налічується 10278 сільських рад[16].
У цілому в Україні зберігається структура адміністративно-територіального поділу радянського зразка. Тому існує нагальна потреба проведення відповідної реформи, про що час від часу лунають заклики. Але далі цих закликів і деяких проєктів справа не пішла. З 2000-х років відомо кілька проєктів, зокрема проєкт 2005 року віце-прем'єра з питань адміністративно-територіальної реформи Романа Безсмертного[17], а також озвучені в 2012 році ідеї реформування міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолія Близнюка[18]. Усі проєкти передбачають укрупнення адміністративних одиниць. Пропонується зміна назв і рівнів цих одиниць. Один із варіантів місцевої ради може стати громада. Відповідно, сільська, міська тощо. Отже, сільська рада може стати анахронізмом. Проте існують думки, що чергові намагання провести адміністративно-територіальну реформу так і лишаться намаганнями, які повторять долю минулих проєктів[19]. Після завершення адміністративно-територіальної реформи 2015—2020 років поняття «сільська рада» стала відноситися лише до органів місцевого самоврядування у сільських територіальних (об'єднаних) громадах.
Сільради Білорусі — первинні адміністративно-територіальні одиниці. Як і в Україні, вони можуть складатися з одного населеного пункту, так і з кількох. Адміністративним центром сільської ради зазвичай виступає агромісто.
За результатами перепису 2009 року, у Білорусі налічувалося 1346 сільських рад[20][21]. 2019 року налічувалося 1151 сільська рада.
{{cite web}}
: Недійсний |deadurl=400
(довідка)[недоступне посилання з липня 2019]