Румунський антимінс із Орадя (Трансильванія), 1890.
Антимінс церкви святого Михаїла с. Жнибороди, освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року[1].

Антимі́нс (церк.-слов. антиминсъ, грец. αντιμήνσιον) — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії. Без антимінса не можна служити св. Літургії.

Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від αντι («проти», «замість») та μήνσιον («стіл»). Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників), їх зашивають в антимінс.

Для кращого зберігання антимінс загортався в інший шовковий плат, який зовуть ілитоном.

Антимінс в УГКЦ

Антимінс за ескізом о. Мокрицького

Практика використання антимінса при служінні Літургії в українських греко-католиків нагадує старообрядницьку. Особливістю також є наявність в нижній частині антимінса печатки із зображенням герба правлячого єпископа. Більшість сучасних антимінсів, які використовуються в УГКЦ, виконані за ескізом Ювеналія Мокрицького[2].

Антимінс і «побутова магія»

Існують згадки про магічні акти, які в давнину буцімто творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о. Лисовський, відомий гадяцький протопіп, робив різні чари, щоб звести гетьмана Івана Скоропадського, і для того різав антимінс у церкві с. Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський піп. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»[3]. Федір Лісовський відкидав ці звинувачення[4].

Примітки

  1. ↑ Зберігається в Центральному державному історичному архіві України (Львів).
  2. ↑ Колупаєв В. Українські греко-католицькі антимінси XX століття в російській літургійній практиці // Метрон  № 12 Львів, 2015
  3. ↑ Лазаревський: «Описание старой Малороссии», т. І, с. 203
  4. ↑ Горобець Віктор Миколайович (2016). Конфлікт і влада в ранньомодерній Україні (PDF). Київ: Інститут історії України НАН України. с. 182. ISBN 978-966-02-7834-9.

Джерела

Посилання

  • Антимінс // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, .
source: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81